"Прийшов Спас - бери рукавиці про запас"

         

        19 серпня свято Преображення Господнього, або Спаса. Це народне свято східних слов'ян відоме з давньоруських часів. Святкування Преображення триває 9 днів, з 18 до 26 серпня.
         У це свято за древнім церковним звичаєм  святять груші, яблука, мед і об­жинкові вінки або жмут колосся жита й пше­ниці. Тому в народі цей день називають Другим, або Яблучним, Спасом.
          Зі святом Спаса пов'язані різні обжинкові обряди: святять у церкві обжинкові вінки, на ниві ставлять «Спасову бороду» — останні незжаті колосся, які просто на полі урочисто зав’язуються червоною стрічкою і яким приноситься в жертву хлібина. Цей обряд має також назву Велесової, або Дідової Бороди.

Народні прикмети:

• Прийшов Спас - бери рукавиці про запас.
• Минув Спас - держи кожух про запас.
• До Спасівки бджола робить на пана, а після Спасівки на себе.
• Як у Спасівку будуть великі вітри, то зима буде з віхолами та лютими морозами .
• Якщо у Спасівку на деревах жовтіє листя, це віщує ранню осінь.
• Якщо на Спаса нема дощу, то це прикмета, що буде гарна суха осінь. Дощів небагато буде.
• Пройшов Спас - пішло літо від нас.

        Детальніше дізнатися про свято допоможе виставка-експозиція  «Прийшов Спас – хліба припас», яка організована бібліотекарями  районної бібліотеки. Видання про народні звичаї та традиції, представлені на виставці  допомагають читачам і гостям бібліотеки дізнатися про різні назви свята Спаса, його історію, особливості та народні прикмети. Поряд з цікавими виданнями представлені гостинці літа: горіхи, червонобокі яблука і, звичайно ж, мед!   

«Маковія - перший спас іде в гості до нас»

За народним та  церковним  календарем 14 серпня – це свято Першого Спаса, мокрого Спаса,  Спаса на воді – медовий Спас.

Урізноманітнюючи літо в бібліотеці, бібліотекарі підготували  виставку-інсталяцію  «Маковія - перший спас іде в гості до нас»  з символами свята, які принесли користувачі бібліотеки - це букети квітів і трав , мак.

Видання,  представлені на виставці,  допомогли читачам і гостям бібліотеки дізнатися про різні назви свята Спаса, його історію, особливості цього свята,  про  технологію створення маковійчиків, статус маку та обрядову їжу.

 Але не тільки з книг та журналів читачі могли дізнатись багато цікавого, а і за допомогою вільного доступу до Інтернету.

 Використовуючи власні планшети та ноутбуки (адже в бібліотеці вільна зона Wi-Fi), читачі змогли ознайомитись з відеоматеріалами про особливості святкування в різних регіонах України, відвідати віртуальні майстер-класи з соломоплетіння, гончарства, вишивки, лозоплетіння, декоративно-прикладного мистецтва, традиційних страв з маком та медом, яблуками та горіхами.

 Постійні користувачі бібліотеки  принесли бібліотекарям освячені букети польових квiтiв i трав,  які  потім цілий рік тримають удома, щоб вони  оберігали  їх від хвороб і негараздів.

Сподіваємось, що нам вдалося залишити у всіх відвідувачів бібліотеки самі позитивні враження від цікавого та пізнавального святкування.

Яскравий представник сучасної української культури

           Дереш Любко (або Любомир Андрійович Дереш) – письменник, телеведучий, яскравий представник сучасної української культури.

          Популярність прийшла до нього ще у вісімнадцятирічному віці, коли до рук українського читача потрапив його дебютний роман під назвою «Культ». Деякий час працював редактором російськомовного журналу «Кофе с молоком».

          Основною темою його творів є опис життя сучасної молоді. Описуючи буденні історії звичайних школярів та підлітків, їх пристрасть до згубних звичок (вживання алкоголю, наркотиків та галюциногенів) , Л. Дереш намагається найбільше наблизитися до реальності, тож не соромлячись використовує сленг та слова, що знаходяться поза цензурою.

           Твори Л. Дереша були перекладені на десятки іноземних мов ( зокрема, англійська, сербська, німецька, французька тощо).

           Найбільш відомими серед них є: «Голова Якова», «Трохи пітьми», «Миротворець», «Архе» і та ін.

Світ фантастики Дяченків

          Книги Дяченків – це не просто фантастика, як багато хто думає, це справжнє фентезі. В якому переплелись міфи та легенди.

         Це літературний жанр  фантастичної літератури, дія якого відбувається у вигаданому світі, де чудеса і вигадки нашого світу є реальністю.

         Марина та Сергій Дяченки – це не лише сімейний дует, це письменники сучасного всесвіту фантастики та фентезі.

         Письменницьке подружжя дебютувало романом-фентезі  «Брамник»  в 1994 році.  З того часу вони створили 118 авторських книг.

        Чим же підкорили Європу  ці автори? Мабуть, своєю парадоксальністю, свіжістю ідей та образів, адже їх романи – це особливий сорт фантастики.

         Твори Марини та Сергія Дяченків – не лише хитросплетіння фантастичних подій. Це поштовх до роздумів над вічними цінностями, над найгострішими  проблемами сучасного суспільства. У центрі яких  - людина у глибині своїх внутрішніх суперечностей, змальована з неймовірною психологічною достовірністю . А фантастичний сюжет слугує  неперевершеним тлом , на якому яскравими вогниками проблискують  найпотаємніші закутки людської душі.

        Проза Дяченків залишає після себе стійкий післясмак , який дає змогу подивитися на звичайні речі під іншим кутом.

Дяченки М. та С. Брамник [Текст] : роман / Марина та Сергій Дяченки. – Київ: Джерела М, 2005. – 288 с.

За все в житті доводиться платити, в тому числі — й за нерозсудливі юначі жарти. І ціна буває зависокою навіть для чарівника. Могутній маг, наділений талантом і честолюбством, у покарання за гордощі перетворений на бездушну річ і позбавлений магічного дару. Згадайте останні події — ця ситуація не така вже фантастична. А якщо додати до цього нерозв'язну любовну колізію — тоді вже просто хоч із мосту та в воду!

                             

Дяченки М. та С. Пандем [Текст] : роман / Марина та Сергій Дяченки ; пер. з рос. О. Негребецького. – Харків: Фоліо, 2012. – 284 с.

Кожна людина хоч раз у житті відчувала, що її хтось покликав. Покликав зсередини...

Пандем — що воно (він, вона)? Ніхто не знає, звідки він прийшов, ніхто не розуміє, що йому потрібно. Але він є, і є майже повсюди, він розмовляє з людьми. Зсередини. Реальність починає мінятися, в одній лікарні одужали всі безнадійно хворі пацієнти, цивілізація йде по шляху прогресу. Та цей «співрозмовник» починає змінювати світовідчуття людей. Це добре чи погано, і взагалі, що принесе людству прихід Пандема — добро чи зло? Це кожен має вирішувати сам...

    Тож запрошую всіх бажаючих до Бердичівської районної бібліотеки ознайомитись з неймовірними та захоплюючими творами Марини та Сергія Дяченків.